Ратуша Познані, розташована на Старій Ринковій площі (Stary Rynek) у центрі Познані, є однією з найвидатніших пам’яток ренесансної архітектури в Польщі. Побудована в XIII столітті і перебудована в XVI столітті під керівництвом італійського архітектора Джованні Баттісті ді Квадро, ратуша є чудовим прикладом стилю маньєризму, характерного для Центральної Європи. Її фасад, прикрашений аркадами та фресками, та вежа з годинником, де щодня опівдні з’являються знамениті «познанські козлики», роблять ратушу символом міста та однією з головних туристичних пам’яток. Сьогодні у будівлі розміщується Музей історії Познані, а площа навколо ратуші пульсує життям завдяки кафе, ярмаркам та фестивалям. Ця стаття розповість про історію ратуші, її архітектуру, культурну роль, туристичні можливості та значення для Познані.
Історичне коріння Ратуші Познані
Познань, одне із найстаріших міст Польщі, вважається колискою польської державності. Розташоване на річці Варта, місто отримало міські права в 1253 році, і незабаром після цього почалося будівництво ратуші як адміністративного центру.
Середньовіччя та основа
Перший будинок ратуші з’явився на Старій Ринковій площі в XIII столітті, невдовзі після заснування міста. Воно було збудовано в готичному стилі з цегли, що було характерно для Великопольші, регіону, багатого на глину. Початкова ратуша служила місцем засідань міської ради, суду та торгових угод. Її центральне розташування на площі, оточеній купецькими будинками, наголошувало на її ролі як серця міського життя.
У XIV–XV століттях Познань стала важливим торговим та культурним центром завдяки своєму становищу на торгових шляхах, що з’єднують Західну Європу зі Сходом. Ратуша неодноразово розширювалася, щоб відповідати адміністративним потребам. Проте пожежа 1536 року знищила більшу частину будівлі, що стало приводом для її масштабної реконструкції.
Ренесансна перебудова
У 1550-1560 роках ратуша була перебудована під керівництвом італійського архітектора Джованні Баттісті ді Квадро, запрошеного з Лугано. Він надав будівлі ренесансний образ, натхненний італійськими палаццо, але адаптований до місцевих традицій. Реконструкція включала створення триповерхової лоджії, прикрашеної аркадами, та встановлення годинникової вежі з механічними козликами — унікальним елементом, що став символом міста. Роботи були завершені в 1560 році, і ратуша набула того виду, який зберігся до наших днів.
Новий час та XX століття
У XVII-XVIII століттях, під час воєн та економічного занепаду Речі Посполитої, ратуша втратила частину свого значення, хоча продовжувала використовуватися для адміністративних функцій. Після поділів Польщі наприкінці XVIII століття Познань увійшла до складу Пруссії, і ратуша стала місцем розміщення прусської влади. У XIX столітті будинок неодноразово ремонтувався, щоб зберегти його архітектурний вигляд.
Під час Другої світової війни ратуша постраждала від бомбардувань, особливо її вежа і внутрішні інтер’єри.
Архітектура Ратуші Познані
Ратуша Познані – це шедевр ренесансної архітектури, що поєднує італійські впливи з польськими традиціями. Її фасад, вежа та внутрішні зали є прикладом маньєризму, стилю, популярного у XVI столітті у Центральній Європі.
Фасад та лоджія
Головний фасад ратуші, звернений до Старої Ринкової площі, є триповерховою лоджією, прикрашеною аркадами. Перший поверх складається з відкритих арок, що підтримуються колонами, що створює простір для торгівлі та зборів. Другий та третій поверхи прикрашені декоративними фресками та скульптурами, що зображають алегорії чеснот, міфологічних персонажів та сцени з історії Познані. Фасад завершує аттик – декоративна стіна з волютами та орнаментами, типова для маньєризму.
Колірна палітра фасаду поєднує теплі відтінки червоної цегли з білими та золотими акцентами, що надає будівлі урочистого вигляду. Центральна частина фасаду виділена порталом з гербом Познані – двома схрещеними ключами та орлом.
Годинникова вежа та козлики
Годинникова вежа, що височить на 60 метрів, є домінантою ратуші. Збудована у XVI столітті, вона увінчана ренесансним куполом та шпилем. Найвідоміша особливість вежі – механічні козлики (poznańskie koziołki), встановлені у 1551 році. Щодня о 12:00 два бронзові цапи з’являються з віконця під годинником і «бідаються» 12 разів, символізуючи легенду про два цапи, що втекли від кухаря і сховалися на вежі. Цей механізм, створений майстром Бартоломеєм Вольфом, було відновлено після війни і залишається однією з головних туристичних атракцій.
Внутрішні інтер’єри
Внутрішні приміщення ратуші включають кілька залів, що зберегли ренесансний декор:
-
Великий зал (Sala Wielka) : Парадний зал із кесонною стелею, прикрашеною розписами, що зображають астрономічні та міфологічні сюжети. Зал використовувався для засідань міської ради.
-
Королівський зал (Sala Królewska) : Прикрашений портретами польських монархів та гербами Великопольші.
-
Судова зала (Sala Sądowa) : Зберіг готичні елементи, такі як арочні склепіння, від первісної будівлі XIII століття.
Інтер’єри прикрашені ліпниною, вітражами та дерев’яним різьбленням, що підкреслює багатство та статус Познані в епоху Ренесансу.
Культурне значення Ратуші
Ратуша Познані — це не лише архітектурна пам’ятка, а й символ міської ідентичності. Вона відбиває багату історію Познані як центру торгівлі, культури та польської державності.
Музей історії Познані
З 1955 року у ратуші розміщується Музей історії Познані, філія Національного музею. Експозиції охоплюють історію міста з його заснування до XX століття. Серед експонатів:
-
Середньовічні артефакти : Знаряддя праці, зброя та кераміка, знайдені під час розкопок.
-
Документи та карти : Історичні плани Познані та акти, пов’язані з її міськими правами.
-
Макет козликів : Мініатюра механізму, що демонструє його роботу.
Музей також організовує тимчасові виставки, присвячені мистецтву, історії Великопольші та життю городян.
Познанські козлики та легенда
Козлики – це не лише механічний атракціон, а й частина міської легенди. Згідно з переказами, у XVI столітті два цапи, призначені для бенкету на честь приїзду короля, втекли та залізли на вежу ратуші. Їхня боротьба привернула увагу городян, і замість покарання козлів вирішили увічнити у годиннику. Ця історія зробила козликів символом упертості та свободи, близьких духу пізнанців.
Фестивалі та події
Ратуша та Стара Ринкова площа – центр культурного життя Познані. Тут проходять:
-
Ярмарок Святого Яна (Jarmark Świętojański) : Щорічний літній ринок, де продаються ремісничі вироби, мед та місцеві делікатеси.
-
Фестиваль «Мальта» : Міжнародний театральний та музичний фестиваль, частина заходів якого проходить на площі.
-
Різдвяний ринок : Взимку площа прикрашається ялинкою, ковзанкою та кіосками з глінтвейном та імбирними пряниками.
Ратуша також служить тлом для вуличних концертів, перформансів та реконструкцій, які приваблюють туристів та місцевих мешканців.
Туризм та можливості відпочинку
Ратуша Познані – одна з головних визначних пам’яток міста, яка щорічно приваблює близько 500 тисяч відвідувачів. Її центральне розташування на Старій Ринковій площі робить її ідеальною відправною точкою для знайомства з Познанню.
Відвідування ратуші
Туристи можуть:
-
Оглянути музей : Експозиції відкриті з вівторка до неділі, вхідний квиток коштує близько 10–15 злотих.
-
Побачити козликів : Щоденне шоу о 12:00 збирає юрби глядачів на площі.
-
Піднятися на вежу : Оглядовий майданчик пропонує панорамний вид на Стару Ринкову площу та місто.
Визначні місця поруч
Стара Ринкова площа оточена іншими визначними пам’ятками:
-
Кам’яниці : Барвисті купецькі будинки XVI–XVII століть, прикрашені фресками та орнаментами.
-
Кафедральний собор Розташований на острові Тумський, вважається найстарішим собором Польщі.
-
Археологічний музей : Знаходиться за 10 хвилин ходьби і розповідає про ранню історію Познані.
Як дістатися
Познань знаходиться за 300 км від Варшави і 170 км від Вроцлава. До Старої Ринкової площі можна дістатися поїздом (3 години від Варшави) або автобусом, а ратуша розташована за 15 хвилин ходьби від вокзалу. Для автотуристів доступні паркування на околиці Старого міста.
Гастрономія на околицях
Стара Ринкова площа – гастрономічний центр Познані, де розташовані десятки ресторанів та кафе, що пропонують великопольську та польську кухню:
-
Рогаліки святого Мартіна : Традиційні познанські круасани з начинкою з маку та горіхів.
-
Журек : Кислий суп, що подається в хлібі.
-
Пиріг : Пельмені з м’ясом, грибами або сиром.
Ресторани, такі як “Weranda” та “Ratuszova”, пропонують страви з видом на ратушу, а кафе на площі – кава та десерти, такі як сірник (польський чізкейк).
Екологічні та реставраційні виклики
Збереження ратуші вимагає постійних зусиль через вік будівлі та вплив клімату. Фрески фасаду та механіка козликів схильні до зносу, а реставраційні роботи, що проводяться з використанням екологічних матеріалів, фінансуються міською владою та грантами ЮНЕСКО. Туристичний потік створює навантаження на площу, тому Познань обмежує рух транспорту у Старому місті.
Сучасна роль
Ратуша Познані залишається символом міста та його історичної ролі як центру польської державності. Вона приваблює туристів, дослідників та кінематографістів, які використовують її як локацію для фільмів. Ратуша також є майданчиком для офіційних заходів, весіль та виставок, сприяючи економічному розвитку регіону.
Висновок
Ратуша Познані – це не лише архітектурний шедевр, а й серце культурного та історичного життя міста. Її ренесансний фасад, механічні козлики та багата історія роблять її обов’язковим пунктом для відвідування. Від музейних експозицій до ярмарків на Старій Ринковій площі ратуша пропонує подорож у часі, дозволяючи відчути дух Познані та Великопольші. Вона залишається живим символом міста, що сполучає минуле зі сьогоденням і надихає всіх, хто ступає на її площу.
