Музей чортів у Каунасі, також відомий як Музей Антанаса Жмуйдзінавічюса, — це унікальна культурна установа, єдина у своєму роді у світі. Розташований у центрі другого за величиною міста Литви, є підрозділом Національного художнього музею імені М.М. До. Чюрленіса. Музей представляє колекцію з понад 3000 експонатів, присвячених образам чортів, зібраних з усього світу. Основу експозиції заклав литовський художник Антанас Жмуйдзінавічюс, який упродовж 60 років колекціонував фігурки, маски та предмети, пов’язані з міфологією та фольклором. Ця стаття розповість про історію музею, його творця, експозицію, архітектуру, культурне значення та практичну інформацію для відвідувачів.
Історія створення музею
Історія Музею чортів почалася в 1906 році, коли литовський художник Антанас Жмуйдзінавічюс (1876–1966) отримав у подарунок від письменника Юозаса Тумаса дерев’яну чортову статуетку. Цей подарунок надихнув художника на незвичайне хобі — колекціонування зображень та фігурок, пов’язаних із нечистою силою. Спочатку Жмуйдзінавічюс планував зібрати «чортову дюжину» – 13 експонатів, оскільки число 13 вважалося для нього щасливим. Проте захоплення переросло на щось більше: колекція стрімко розросталася, і на момент смерті художника 1966 року вона налічувала 260 предметів.
Після смерті Жмуйдзінавічюса його будинок у Каунасі було перетворено на меморіальний музей, заснований того ж 1966 року. Ця подія стала примітною, особливо для радянських часів, коли створення музею з такою незвичайною тематикою було сміливим та екстраординарним кроком. Колекція продовжувала поповнюватися за рахунок пожертв від відвідувачів та дарувальників з усього світу. До теперішнього часу вона включає понад 3000 експонатів, що представляють культури більш ніж 70 країн, включаючи Литву, Росію, Україну, Польщу, Молдову, Японію, Мексику та багато інших.
Антанас Жмуйдзінавічюс: творець колекції
Антанас Жмуйдзінавічюс був видатним литовським художником, ім’я якого тісно пов’язане з національним відродженням Литви на початку XX століття. Народившись у 1876 році, він здобув освіту в Парижі та Варшаві, де вивчав живопис та графіку. Його роботи, натхненні литовським фольклором та природою, відрізнялися тонким ліризмом та глибоким символізмом. Проте найбільшу популярність Жмуйдзінавічюсу принесла його пристрасть до колекціонування.
Колекція чортів стала для художника не просто хобі, а способом дослідження людської культури, міфології та народних вірувань. Він збирав як фігурки, а й предмети побуту, пов’язані з образами нечистої сили: попільнички, свічники, курильні трубки, гуртки, маски і навіть театральні програми. Жмуйдзінавічюс бачив у цих предметах відображення людських страхів, фантазій та гумору. Його колекція стала унікальним дзеркалом, в якому переплітаються міфологія, мистецтво та повсякденне життя.
Після смерті художника його домівка стала основою музею, а його колекція — ядром експозиції. Сьогодні музей не лише зберігає спадщину Жмуйдзінавічюса, а й продовжує його справу, приймаючи нові експонати від відвідувачів та художників з усього світу.
Архітектура та розташування
Музей чортів розташований за адресою: вулиця Ст. Путвінське, 64, Каунас (V. Putvinskio g. 64). Він займає триповерховий будинок, збудований спеціально для розміщення колекції після смерті Жмуйдзінавічюса. Архітектура будівлі виконана у стилі пізнього модернізму з елементами функціоналізму, характерного для радянської Прибалтики 1960-х років. Фасад будівлі лаконічний, з великими вікнами, які забезпечують природне висвітлення експозиційних залів. Інтер’єри музею оформлені в похмурих тонах: червона підлога, чорні стелі та сірі драпірування створюють атмосферу, що відповідає тематиці експозиції, але без зайвої театральності.
Музей знаходиться в районі Науяместіс (Нове місто), поряд із Національним художнім музеєм імені М.М. До. Чюрленіса та Військовим музеєм імені Вітовта Великого. Це робить його частиною культурного кластера Каунаса, зручного для туристів, які бажають відвідати одразу кілька визначних пам’яток. Поблизу також розташований найстаріший у Литві фунікулер Жаліакальніс, який з’єднує центр міста з пагорбом, де знаходиться костел Воскресіння Христового.
Експозиція музею
Колекція Музею чортів займає три поверхи та включає близько 3000 експонатів, розділених за тематичними та географічними принципами. Кожен поверх має свою специфіку:
-
Перший поверх: литовські чорти . Тут представлені експонати, пов’язані із литовським фольклором. Литовські риси часто зображуються як пустотливі, але не злісні істоти, пов’язані з природою та домашнім побутом. Серед них — Чортиха з Каунасу, Чорт-баба та постаті, натхненні литовськими казками. Багато експонатів виконані з дерева, глини та кераміки, відбиваючи традиції народної творчості.
-
Другий поверх: центральна експозиція . На цьому поверсі знаходиться один із найбільш вражаючих експонатів — великий дерев’яний біса, який став своєрідним символом музею. Тут також представлені предмети побуту, такі як попільнички, кухлі, тростини та свічники, виконані у вигляді чортів. Особливе місце займає композиція «Архангел Михайло, який перемагає риса», другий експонат колекції Жмуйдзінавічюса.
-
Третій поверх: міжнародна колекція . Цей поверх присвячений чортам з інших країн. Серед інших експонатів — чорти з Японії, Мексики, Африки і навіть Канади, виконані з дерева, металу, скла, фарфору та тканини.
Експозиція включає не тільки статуетки, але й картини, маски, значки, цукеркові коробки та інші предмети, пов’язані з рисою. Деякі експонати присвячені людським вадам, таким як алкоголізм: наприклад, чорт, що вистрибує з пивного кухля, або фігури, що зображують п’яних чортів. Особливу увагу привертає композиція, де Сталін та Гітлер у вигляді чортів танцюють над фігурою, що символізує Литву, – алегорія на трагічну історію країни у XX столітті.
Музей також зберігає експонати, пов’язані з міфологією та релігією. Тут представлені дохристиянські вірування, де чорти асоціювалися з занепалими ангелами чи духами природи. Виставка супроводжується табличками на чотирьох мовах (литовській, англійській, російській та польській), які пояснюють походження експонатів та їхній культурний контекст.
Культурне значення
Музей чортів – це не просто зібрання курйозних фігурок, а й глибоке дослідження фольклору, міфології та людської психології. У литовській культурі чорти займають особливе місце: вони не завжди сприймаються як втілення зла, а скоріше як пустотливі духи, пов’язані з природою та людськими слабкостями. Це робить музей унікальним джерелом знань про литовський фольклор, де чорти схожі на російських домовиків — істот, з якими можна ужитися, якщо знати їхні звички.
Колекція музею відбиває універсальність образу риса у світовій культурі. Від африканських масок до японських фігурок експонати показують, як різні народи інтерпретували нечисту силу. Деякі риси зображені жахливими, інші — комічними чи навіть милими, що підкреслює подвійну природу цього образу: він водночас лякає та викликає усмішку. Музей також торкається соціальних тем, таких як боротьба з пороками, що робить його актуальним для сучасного відвідувача.
Музей відіграє важливу роль у популяризації литовської культури за кордоном. Його унікальна тематика приваблює туристів, які цікавляться незвичайними пам’ятками, та сприяє зміцненню іміджу Каунаса як міста з багатою культурною спадщиною. Крім того, музей підтримує традицію Жмуйдзінавічюса, дозволяючи відвідувачам поповнювати колекцію власними експонатами, що робить його живою установою, що постійно розвивається.
Освітні програми та заходи
Музей чортів бере активну участь у культурному житті Каунаса, організовуючи виставки, лекції та майстер-класи.
Музей також проводить тимчасові виставки, присвячені міфології та народному мистецтву інших країн. Наприклад, у різні роки були представлені експозиції, присвячені африканським духам або японським демонам-вони. Ці заходи залучають як місцевих жителів, і іноземних туристів, сприяючи міжкультурному діалогу.
У музеї працює сувенірний магазин, де можна придбати статуетки, магніти, листівки та інші предмети із зображенням чортів. Відвідувачі також можуть відвідати невелике кафе, де пропонуються напої, включаючи пекельний алкоголь, який, за легендою, чорти використовують для спокушання людей.
Практична інформація
Музей чортів відкрито щодня, крім понеділка. Години роботи: вівторок, середа, п’ятниця, субота та неділя з 11:00 до 17:00, четвер з 11:00 до 19:00. Відвідувачів допускають не пізніше як за 30 хвилин до закриття. Вартість квитків становить близько 3 євро для дорослих та безкоштовно для дітей до 7 років, хоча точні ціни можуть змінюватись, і їх рекомендується уточнювати на офіційному сайті музею: www.ciurlionis.lt. Аудіогіди доступні кількома мовами, включаючи російську та англійську.
Дістатися музею можна пішки від центру Каунаса, прямуючи по вулиці Майроне (Maironio g.) до її кінця, або на громадському транспорті до зупинки «Muzikinis teatras» (автобуси № 1, 5, 6, 7, 13, 16, 18, 35). Відстань від залізничного вокзалу Каунаса становить близько 2,5 км, а міжнародного аеропорту — 15 км.
Музей знаходиться в кроковій доступності від інших визначних пам’яток, таких як Каунаський замок (1,6 км) та Кафедральний собор святих Петра та Павла (1,5 км), що робить його зручною частиною туристичного маршруту.
Висновок
Музей чортів у Каунасі – це не просто незвичайна пам’ятка, а унікальний культурний феномен, що відображає багатство литовського фольклору та універсальність людської фантазії. Створений завдяки пристрасті Антанаса Жмуйдзінавічюса, він перетворився з особистої колекції на міжнародно визнаний музей, який приваблює тисячі відвідувачів щороку. Експозиція, що охоплює три поверхи та понад 3000 експонатів, дозволяє зазирнути у світ міфології, мистецтва та гумору, де чорти стають не лише символом зла, а й відображенням людських слабкостей та творчості.
Відвідування музею — це можливість не лише побачити унікальні експонати, а й поринути в атмосферу литовської культури, де міфи та реальність переплітаються найнесподіванішим чином. Будь то дерев’яний чорт із литовського села або керамічна фігурка з далекої Африки, кожен експонат розповідає свою історію, роблячи Музей чортів місцем, що залишає яскраві враження та викликає бажання повернутися. Для тих, хто шукає незвичайні враження у подорожі Литвою, цей музей стане справжньою знахідкою.
