Міські стіни Деррі, також відомий як Лондондеррі, є однією з найвидатніших історичних пам’яток Північної Ірландії. Побудовані в 1613–1619 роках, ці укріплення є єдиним містом, що повністю збереглося, обнесене стінами в Ірландії і одним з кращих прикладів міста-фортеці в Європі. Розташовані в центрі Деррі, другого за величиною міста Північної Ірландії, стіни не лише служили оборонною спорудою, а й стали символом складної історії регіону, що відбиває релігійні, політичні та культурні конфлікти. У цій статті ми розглянемо історію будівництва стін, їх архітектурні особливості, роль у ключових історичних подіях, культурне значення та статус як туристичній пам’ятки.
Історичний контекст
Деррі до XVII століття
Деррі, розташований на березі річки Фойл у графстві Лондондеррі, є одним із найстаріших безперервно заселених місць в Ірландії. Його історія починається з VI століття, коли святий Колумба (Колмсилль) заснував монастир на західному березі річки, в місці, яке тоді називалося Doire Calgach («Дубовий гай»). Згідно з переказами, земля була дарована Колумбі місцевим королем. З VI по XI століття Деррі залишався переважно чернечим поселенням, але його стратегічне становище на річці Фойл зробило його важливим пунктом під час англійського завоювання Ірландії у XVI столітті за часів династії Тюдорів.
На початку XVII століття Ірландія перебувала під посиленим контролем Англії, особливо після придушення повстань ірландських кланів. У рамках політики «плантації Ольстера» англійська корона прагнула зміцнити свій вплив у північній частині острова, переселяючи протестантських колоністів із Англії та Шотландії. Деррі, завдяки своєму розташуванню, став ключовим форпостом цієї колонізації.
Плантація Ольстера та будівництво стін
У 1609 році англійський король Яків I передав землі навколо Деррі Почесному Ірландському суспільству, об’єднанню лондонських гільдій, з метою створення укріпленого міста для протестантських поселенців. У 1613 році місту було надано Королівську хартію, і його назва була змінена на Лондондеррі на честь лондонських інвесторів. Цей крок викликав напруженість серед місцевого католицького населення, яке віддавало перевагу назвам Деррі, що залишається предметом суперечок і донині.
Будівництво міських стін почалося в 1613 під керівництвом англійського інженера сера Едварда Доддінгтона і завершилося в 1619 році. Проект коштував £10,757, що було значною сумою для того часу. Стіни були спроектовані для захисту поселенців від нападів ірландських кланів та донегальських розбійників, а також зміцнення протестантського впливу в регіоні. Деррі став першим містом в Ірландії, побудованим за регулярним містобудівним планом, з центральною площею (Алмаз) і чотирма головними вулицями, що ведуть до міських воріт.
Архітектурні особливості
Конструкція стін
Міські стіни Деррі є видатним прикладом фортифікаційної архітектури початку XVII століття. Вони утворюють неправильний чотирикутник завдовжки близько 1,6 км, оточуючи історичний центр міста. Висота стін сягає 8 метрів, а ширина деяких місцях — до 9 метрів, що робило їх неприступними тоді. Стіни побудовані з місцевого каменю з використанням вапнякового розчину, а їхня масивна конструкція дозволила їм витримати кілька облог, включаючи знамениту облогу 1689 року.
Стіни мають сім воріт, з яких чотири є оригінальними: Єпископські (Bishop’s Gate), Поромні (Ferryquay Gate), М’ясницькі (Butcher’s Gate) та Портові (Shipquay Gate). Пізніше були додані Журнальні (Magazine Gate), Замкові (Castle Gate) та Нові ворота (New Gate). Ворота були стратегічно розташовані для контролю доступу до міста та посилені бастіонами, такими як Королівський бастіон та Бастіон труса, які забезпечували огляд та захист від атак.
Планування міста
Містобудівний план Деррі, розроблений 1613 року, був новаторським для Ірландії. Місто було спроектоване навколо центральної площі, відомої як Алмаз (Diamond), від якої розходяться чотири головні вулиці: Шипквей-стріт, Феррікуей-стріт, М’ясницька вулиця та вулиця Єпископська. Це радіальне планування, натхнене європейськими містами-фортецями, забезпечувало ефективну оборону та зручність управління. Собор Святого Колумби, збудований у 1633 році в готичному стилі, був навмисно розташований поза цією сіткою, підкреслюючи його громадянське та релігійне значення.
Стіни височіють на пагорбі, що посилювало їх оборонні можливості. Вони були оснащені 24 гарматами, деякі з яких збереглися та виставлені на стінах як частина туристичної експозиції. Оглядові майданчики на стінах забезпечують панорамний вид на місто, включаючи католицький район Богсайд та протестантські райони Уотерсайд, що наголошує на поділі громади, що зберігається з часів «Смут».
Безпека
Міські стіни Деррі є найбільшим пам’ятником Північної Ірландії, що знаходиться під державною опікою. Їхня виняткова безпека пояснюється не лише якістю будівництва, а й мінімальними руйнуваннями в ході воєн та урбанізації. На відміну від інших міст-фортець, таких як Лімерік, стіни яких були частково знесені в XVIII столітті, Деррі зберіг свої зміцнення практично в первозданному вигляді. Регулярне обслуговування та реставраційні роботи, які проводять міська влада, гарантують їх довговічність.
Історична роль
Облога Деррі 1689 року
Міські стіни Деррі набули легендарного статусу завдяки облогі 1689 року, одній з ключових подій в історії Ірландії та Ольстера. Під час Славної революції в Англії католицький король Яків II був скинутий протестантом Вільгельмом Оранським. В Ірландії, де католики становили більшість, Яків II отримав підтримку, тоді як протестантські поселенці Деррі виступили за Вільгельма. У грудні 1688 року, коли католицька армія Якова II наблизилася до міста, 13 учнів-підмайстрів зачинили ворота перед нею, розпочавши облогу.
Облога тривала 105 днів, з квітня до липня 1689 року, і стала випробуванням для 20 тисяч жителів міста. Близько 7 тисяч людей загинули від голоду, хвороб та обстрілів. Стіни витримали атаки, незважаючи на інтенсивні бомбардування, а протестантські захисники, які надихали гасло «No Surrender» («Без капітуляції»), відмовилися здаватися. У липні 1689 англійські кораблі прорвали блокаду річки Фойл, доставивши продовольство, що змусило армію Якова II відступити.
Облога Деррі зробила стіни символом протестантського опору та юніонізму. Щорічні паради, організовані протестантською організацією «Підмайстри Деррі», відзначають цю подію, хоча вони нерідко викликають напруженість із католицьким населенням.
«Смути» та Кривава неділя
У XX столітті стіни Деррі знову опинилися у центрі конфлікту під час «Смут» (1960-ті – 1998 роки), періоду політичного та релігійного насильства у Північній Ірландії. Католицький район Богсайд, який розташований біля підніжжя стін, став епіцентром протестів за громадянські права. У 1969 році напис “You are now entering Free Derry” (“Тепер ви входите у Вільний Деррі”) з’явився на стіні будинку в Богсайді, ставши символом опору католицької громади.
30 січня 1972 року в Богсайді сталася Кривава неділя, коли британські солдати розстріляли мирну демонстрацію, вбивши 13 осіб, включаючи сімох підлітків. Ця подія, що сталася в тіні міських стін, вразила мир і посилила конфлікт. Фрески в Богсайді, багато з яких присвячені Кривавій неділі, перетворили район на галерею просто неба, що приваблює туристів і дослідників.
Культурне значення
Символ поділу та єдності
Міські стіни Деррі є не лише архітектурною пам’яткою, а й символом поділу між католицькою та протестантською громадами. Протестанти розглядають стіни як емблему юніонізму та перемоги в облозі 1689 року, тоді як католики асоціюють їх із англійською колонізацією та придушенням ірландської ідентичності. Цей поділ відбито у суперечках про назву міста: католики віддають перевагу «Деррі», а протестантам — «Лондондеррі».
Після Белфастської угоди 1998 року, що поклала край «Смутам», стіни стали символом примирення. Пішохідні екскурсії стінами, що проводяться місцевими гідами, розповідають про обидві сторони конфлікту, наголошуючи на необхідності миру. Оглядові майданчики на стінах дозволяють відвідувачам побачити контраст між католицьким Богсайдом та протестантським Вотерсайдом, нагадуючи про складну історію міста.
Вуличне мистецтво та фестивалі
Квартал Богсайд, що прилягає до стін, став осередком вуличного мистецтва. Фрески, створені з 1970-х років, відображають історію «Смут», криваву неділю та боротьбу за громадянські права. Ці твори, відомі як «Народна галерея Богсайду», залучають тисячі туристів щороку.
Квартал довкола стін також є майданчиком для культурних заходів. Щорічний фестиваль комедії The Big Tickle, що проводиться у театрі The Playhouse, та музичні фестивалі, такі як Foyle Maritime Festival, пожвавлюють район, залучаючи гостей з усього світу.
Туристичне значення
Доступність та екскурсії
Міські стіни Деррі відкриті для відвідування цілий рік, і доступ до них безкоштовний. Пішохідна прогулянка стінами займає близько 20-30 хвилин і пропонує панорамні види на місто, річку Фойл та околиці. Екскурсії з гідами, що організуються Derry City and Strabane District Council, проводяться щодня і включають розповіді про історію стін, облогу 1689 року та «Смутах». Туристи можуть забронювати екскурсії через офіційний сайт міста або у туристичному центрі на площі Гілдхол.
Поруч із стінами розташовані ключові пам’ятки, такі як собор Святого Колумби, Музей облоги та Гілдхол, що робить район зручним для комплексного огляду. Музей облоги, відкритий у 2015 році, докладно розповідає про події 1689 року, включаючи роль «Підмайстрів Деррі».
Інтеграція в туристичну інфраструктуру
Квартал навколо стін рясніє кафе, пабами та ресторанами, що пропонують традиційні ірландські страви, такі як рагу та содовий хліб.
Стіни є частиною туристичних маршрутів, таких як Derry City Walking Tour, які охоплюють Гілдхолл, Богсайд та міст Миру, що сполучає католицький та протестантський береги річки Фойл. Район добре пов’язаний із громадським транспортом, включаючи автобуси та залізничну станцію Derry~Londonderry.
Порівняння з іншими міськими мурами
Порівняно з Йоркськими міськими стінами в Англії, які включають римські та середньовічні елементи, стіни Деррі молодші, але краще збереглися. Йоркські стіни довші (близько 3,4 км), але їхня структура зазнала значних змін у XIX столітті. Стіни Деррі унікальні своєю цілісністю та історичною роллю у протестантсько-католицькому конфлікті.
Стіни Лімерика, іншого ірландського міста-фортеці, були частково знесені у XVIII столітті, що робить Деррі єдиним прикладом такого роду в Ірландії, що повністю зберігся.
Сучасний стан та перспективи
Збереження та реставрація
Міські стіни Деррі знаходяться під охороною держави та регулярно обслуговуються. Реставраційні роботи, проведені у XX та XXI століттях, усунули пошкодження від часу та погодних умов, зберігши оригінальну кладку та бастіони. Фінансування надходить від міської ради та грантів, таких як Heritage Lottery Fund.
Майбутнє стін
Майбутнє стін пов’язане з їхньою роллю як туристичною та освітньою пам’яткою. Плани включають створення цифрових турів та інтерактивних експозицій, які дозволять глибше зрозуміти історію Деррі. Міська влада також прагне посилити культурну програму, включаючи фестивалі та виставки, щоб залучити більше міжнародних туристів.
Стіни продовжать служити мостом між громадами, сприяючи діалогу та примиренню. Їхня здатність розповідати історію Деррі — від облоги 1689 року до «Смут» та мирного процесу — робить їх живою пам’яткою, актуальною для XXI століття.
Висновок
Міські стіни XVII століття Деррі — це не просто кам’яні укріплення, а символ багатої і складної історії Північної Ірландії. Побудовані для захисту протестантських поселенців, вони стали свідками облоги 1689 року, «Смут» та Кривавої неділі, відбиваючи боротьбу між католиками та протестантами, ірландцями та англійцями. Їх виняткова безпека, історичне значення та панорамні види роблять стіни однією з головних визначних пам’яток Деррі.
Як туристичний об’єкт, стіни приваблюють своєю доступністю, зв’язком з іншими пам’ятками та можливістю дізнатися про минуле міста через екскурсії та музеї. У контексті Белфасту та Північної Ірландії, стіни Деррі залишаються потужним нагадуванням про поділ та надію на єдність, втілюючи дух міста, який, незважаючи на труднощі, продовжує розвиватися та надихати.
