Евора, невелике місто в португальській провінції Алентежу, є унікальним історичним центром, включеним до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Місто, засноване ще до римських часів, зберігає безліч пам’яток, що відбивають його багату історію. Серед них особливе місце займає Каплиця кісток (Capela dos Ossos ), розташована в церкві Святого Франциска. Ця незвичайна каплиця, стіни якої прикрашені тисячами людських кісток і черепів, є однією з найбільш вражаючих та похмурих пам’яток Португалії. Стаття присвячена історії створення каплиці, її архітектурі, культурному та релігійному значенню, а також її ролі у сучасній Еворе як туристичного та історичного об’єкта.
Історичний контекст
Евора та церква Святого Франциска
Евора, відома як Ebora Liberalitas Julia за часів Римської імперії, протягом століть була важливим культурним та релігійним центром. Після Реконкісти, коли місто було відвойовано у маврів у 1165 році, він став резиденцією португальських монархів та духовенства. Церква Святого Франциска (Igreja de São Francisco ), частиною якої є Каплиця кісток, була збудована між 1475 і 1550 роками в готично-мануелінському стилі. Цей архітектурний стиль, характерний Португалії епохи Великих географічних відкриттів, поєднує елементи пізньої готики з морськими і природними мотивами.
Церква Святого Франциска стала важливим релігійним центром Евори, залучаючи ченців-францисканців, які проповідували аскетизм та смирення. Саме в цьому контексті в XVI столітті була створена Каплиця кісток — унікальна споруда, покликана нагадувати про тлінність людського життя та неминучість смерті.
Походження Каплиці кісток
Каплиця кісток була збудована у XVI столітті ченцями-францисканцями, які прагнули використати її як місце для медитації про смертність. На той час у Еворі, як і в багатьох інших європейських містах, цвинтарі при монастирях та церквах переповнювалися. Щоб звільнити місце для нових поховань, ченці почали виймати останки зі старих могил. Замість того щоб просто утилізувати кістки, вони вирішили використати їх для створення каплиці, яка стала б наочним нагадуванням про швидкоплинність земного життя.
За оцінками істориків, для будівництва каплиці було використано близько 5000 скелетів, які належали ченцям, місцевим мешканцям та навіть представникам знаті. Кістки та черепи були ретельно очищені та використані для прикраси стін, колон та склепінь каплиці. Над входом у каплицю висічено напис португальською мовою: Nós ossos que aqui estem, pelos vossos esperamos («Ми, кістки, що тут лежать, на вас чекають »). Ця фраза, повна філософського сенсу, наголошує на головній ідеї каплиці: смерть неминуча для всіх, незалежно від статусу чи багатства.
Архітектура та дизайн
Зовнішній вигляд та розташування
Каплиця кісток є невеликим приміщенням, прибудованим до церкви Святого Франциска. Вона розташована в історичному центрі Евори, всього за 400 метрів від Римського храму, що робить її частиною популярного туристичного маршруту. Вхід у каплицю здійснюється через головну залу церкви, яка сама по собі є взірцем готично-мануелінської архітектури. Фасад церкви прикрашений арками та декоративними елементами, а її внутрішнє оздоблення включає вівтарі, розписані золотом, та вітражі, що створюють урочисту атмосферу.
Сама каплиця має скромні розміри: близько 18,7 метра завдовжки та 11 метрів завширшки. Її зовнішній вигляд не виділяється особливою пишністю, тому що основна увага зосереджена на внутрішньому оздобленні. Вхід у каплицю оформлений простою аркою, над якою розміщений знаменитий напис, що задає тон для всього, що чекає на відвідувачів усередині.
Інтер’єр каплиці
Інтер’єр Каплиці кісток справляє незабутнє враження. Стіни, колони і склепіння майже повністю покриті людськими кістками та черепами, покладеними в геометрично правильні візерунки. Кістки, в основному стегнові та плечові, акуратно викладені у ряди, створюючи мозаїчний ефект, а черепи використовуються як акценти, розміщені у ключових точках, таких як кути колон або арки. Цей дизайн, незважаючи на свою похмурість, демонструє дивовижну майстерність та увагу до деталей.
Центральним елементом каплиці є невеликий вівтар, оздоблений релігійними символами, включаючи розп’яття. Над вівтарем знаходиться картина, що зображує Христа, яка контрастує із суворим оточенням і нагадує про християнську надію на спасіння. Стеля каплиці розписана фресками із зображеннями ангелів та сцен із Писання, що додає приміщенню духовної глибини. Ці фрески, виконані XVI столітті, частково вицвіли, але все ще зберігають свою виразність.
Особливу увагу привертають два муміфіковані тіла, підвішені на одній зі стін. За легендою, це останки дорослого чоловіка та дитини, можливо, батька та сина, які були прокляті за свої гріхи. Хоча точна історія їх походження невідома, вони стали однією з деталей каплиці, що найбільш запам’ятовуються, викликаючи у відвідувачів суміш жаху і цікавості.
Технічні аспекти
Конструкція каплиці виконана з місцевих будівельних матеріалів, таких як граніт та вапняк, що надає їй міцності та стійкості. Кістки та черепи закріплені на стінах за допомогою вапняного розчину, який забезпечує їх збереження. Освітлення у каплиці природне, що надходить через невеликі вікна, що створює драматичний ефект, що підкреслює текстуру кісток та похмуру атмосферу. Вентиляція приміщення була ретельно продумана, щоб запобігти руйнуванню останків через вологість.
Релігійне та філософське значення
Францисканська філософія
Каплиця кісток була створена у дусі францисканської традиції, яка підкреслює смиренність, бідність та усвідомлення тлінності життя. Ченці-францисканці, натхненні вченням святого Франциска Ассизького, прагнули нагадати віруючим про те, що матеріальні блага та земні амбіції нікчемні перед вічністю. Каплиця була місцем для молитов і медитацій, де ченці могли розмірковувати про смерть і готуватися до зустрічі з Богом.
Напис над входом у каплицю відбиває цю філософію, спонукаючи відвідувачів замислитись про власну смертність. У XVI столітті, коли епідемії, війни та висока смертність були частиною повсякденного життя, такі нагадування були особливо актуальними. Каплиця стала не лише релігійним, а й культурним феноменом, відбиваючи світогляд доби.
Порівняння з іншими каплицями кісток
Каплиця кісток у Еворе не є унікальною у своєму роді. Подібні споруди, відомі як ossuaria , існують в інших частинах Європи, наприклад, в Італії (Капелла кісток у Римі), Чехії (Кістниця в Седлеці) та Австрії (Каплиця кісток у Халльштатті). Однак каплиця в Еворе виділяється своїм компактним розміром та тісним зв’язком із францисканською традицією. На відміну від чеської кістниці, яка вражає масштабом та складністю візерунків, еворська каплиця більш інтимна та зосереджена на духовному посилі.
Історія після створення
Середні віки та Новий час
Після свого створення у XVI столітті Каплиця кісток продовжувала використовуватися як місце для молитов та медитацій. У період інквізиції, яка активно діяла у Португалії, церква Святого Франциска та її каплиця залишалися важливим релігійним центром. Проте з часом каплиця почала привертати увагу не лише віруючих, а й цікавих, що зробило її місцевою пам’яткою.
У XVIII–XIX століттях, зі зростанням інтересу до історичних пам’яток, каплиця почала залучати мандрівників та вчених. У цей час були проведені перші роботи зі збереження кісток та реставрації фресок. У XIX столітті церква Святого Франциска зазнала часткової реконструкції, але каплиця залишилася практично недоторканою, зберігши свій первісний вигляд.
Сучасність та ЮНЕСКО
У 1986 році історичний центр Евори, включаючи церкву Святого Франциска та Каплицю кісток, було включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це визнання підкреслило унікальність каплиці як пам’ятника, що поєднує релігійне значення та історичну цінність. Сьогодні каплиця знаходиться під охороною держави, і проводяться регулярні заходи щодо її збереження, включаючи контроль за вологістю та освітленням, щоб запобігти руйнуванню кісток та фресок.
Туристична привабливість
Роль у туризмі Евори
Каплиця кісток є однією з головних визначних пам’яток Евори, залучаючи туристів з усього світу. Її похмура естетика та філософський підтекст роблять відвідування незабутнім досвідом. Каплиця відкрита для відвідування щодня, а вхідний квиток коштує близько 5 євро, що включає доступ до церкви Святого Франциска та невеликого музею з релігійними артефактами.
Каплиця ідеально вписується в туристичний маршрут Еворе. Вона знаходиться в кроковій доступності від інших ключових визначних місць, таких як Римський храм, Кафедральний собор Се і акведук Агуа де Прата. Туристи можуть пройти пішки від однієї визначної пам’ятки до іншої, насолоджуючись вузькими вуличками історичного центру, вимощеними каменем, і традиційною архітектурою з білими стінами та теракотовими дахами.
Екскурсії та доступність
Евора легко доступна з Лісабона: автобуси та поїзди відправляються регулярно, а час у дорозі складає близько двох годин. Вартість квитка на автобус – близько 14,54 долара. Для туристів, які бажають оглянути місто за один день, доступні екскурсії електромобілями, які включають відвідування Каплиці кісток, Римського храму та інших визначних пам’яток. Гіди, як правило, розповідають про похмуру історію каплиці, наголошуючи на її філософському значенні, але уникають зайвого драматизму, щоб не відлякати відвідувачів.
Увечері церква Святого Франциска та каплиця підсвічуються, що створює особливу атмосферу. Туристи часто фотографують каплицю, а її образи з’являються у путівниках та на сувенірній продукції. Для тих, хто цікавиться історією та релігією, відвідування каплиці стає приводом задуматися про життя та смерть, а для інших – унікальною нагодою побачити незвичайну пам’ятку.
Культурний вплив та сприйняття
Легенди та міфи
Каплиця кісток оточена безліччю легенд, особливо пов’язаних із муміфікованими тілами. Одна з найпопулярніших історій свідчить, що чоловік і дитина були прокляті за жорстоке поводження з дружиною та матір’ю, яка перед смертю забажала, щоб їхні тіла ніколи не знайшли спокою. Хоча історичних доказів цієї історії немає, вона додає каплиці містичний ореол та приваблює любителів таємничого.
Місцеві жителі відносяться до каплиці з повагою, бачачи в ній не лише туристичний об’єкт, а й нагадування про духовні цінності. Для них каплиця — це частина історії Евори, міста, яке пишається своєю минулою та культурною спадщиною.
Вплив на мистецтво та літературу
Каплиця кісток надихала художників, письменників та фотографів. Її похмурий інтер’єр та філософський підтекст знайшли відображення у португальській літературі та мистецтві. Наприклад, місцеві поети XIX століття згадували каплицю у своїх творах, розмірковуючи про життя та смерть.
