200 цікавих фактів про Південний Судан

Історія та політика

1. Південний Судан – наймолодша держава у світі, яка здобула незалежність від Судану 9 липня 2011 року.
2. Громадянська війна між північчю та півднем Судану тривала понад 50 років (з перервами) і забрала життя близько 2,5 млн осіб.
3. Столиця Південного Судану – Джуба, але у 2015 році було оголошено про плани перенесення столиці до Рамселя.
4. Південний Судан – одна з небагатьох країн, де офіційно визнано традиційні анімістичні вірування.
5. У 2013 році, лише через два роки після незалежності, в країні розпочалася громадянська війна між прихильниками президента Кііра та віце-президента Мачара.
6. У 2018 році було підписано мирну угоду, але конфлікти між племенами продовжуються.
7. Південний Судан – член ООН із 14 липня 2011 року.
8. Країна має шістьох сусідів: Судан, Ефіопію, Кенію, Уганду, ДР Конго та ЦАР.
9. До колонізації Британської імперією південь Судану був зоною впливу різних африканських королівств та племінних союзів.
10. У ХІХ столітті регіон страждав від работоргівлі, яку вели арабські купці.

Географія та природа

11. Південний Судан – одна з найбільш заболочених країн світу через річку Ніл та її притоки.
12. Тут знаходиться Судд - одне з найбільших боліт у світі, площею до 130 000 км (в сезон дощів).
13. Країна не має виходу на море.
14. Клімат – екваторіальний, із тривалим сезоном дощів (квітень–листопад).
15. Національний парк Бома – один з найбільших в Африці, тут мешкають антилоп, що мігрують стада.
16. У Південному Судані водяться слони, леви, жирафи і бегемоти, але через війни їх населення скорочується.
17. Річка Білий Ніл протікає через Джубу, роблячи місто важливим транспортним вузлом.
18. У країні є нафтові родовища, але через конфлікти видобуток утруднений.
19. Південний Судан – одна з найменш урбанізованих країн: понад 80% населення живе у сільській місцевості.
20. Тут знаходяться одні з найродючіших земель в Африці, але сільське господарство розвинене слабко.

Культура та традиції

21. У Південному Судані проживає понад 60 етнічних груп, найбільші – дінка, нуер та шилук.
22. Дінка - найчисленніша група, відома своїми високими людьми (середнє зростання чоловіків - близько 180 см).
23. Традиційна їжа - каші з сорго, кукурудзи, а також риба та м'ясо.
24. Худоба (корови, кози) – символ багатства, його використовують як посаг і викуп за наречену.
25. Багато племен практикують ритуальне шрамування обличчя як знак приналежності до роду.
26. Традиційні танці часто включають стрибки у висоту – це демонстрація сили та спритності.
27. У народу нуер існує ритуал ініціації «гаар» – поєдинки на ціпках.
28. У Південному Судані говорять більш ніж 60 мовами, офіційна – англійська.
29. Популярний усний фольклор: міфи, легенди та пісні передаються з покоління до покоління.
30. Музичні інструменти включають барабани, арфи та ксилофони.

Археологія та давня історія

31. На території Південного Судану виявлено кам'яні знаряддя віком понад 50 000 років.
32. У долині Нілу знайдено стародавні поховання з керамікою, що датується 3000 роком до зв. е.
33. У регіоні жили племена, споріднені з давніми нубійцями.
34. Археологи вивчають кургани в районі Бентіу, можливо пов'язані з древніми царствами.
35. У Південному Судані майже немає письмових історичних джерел до приходу арабів у VII столітті.
36. Деякі петрогліфи в горах Іматонг можуть бути давнішими за єгипетські піраміди.
37. У ХІХ столітті європейські дослідники (наприклад, Семюель Бейкер) описували місцеві племена.
38. У болотах Судда можуть ховатися невивчені археологічні пам'ятки.
39. Народ шилук вважає, що їхні королі – нащадки бога-творця Ньїканга.
40. У деяких районах збереглися давні кам'яні кола, призначення яких невідоме.

Наука та технології

41. Південний Судан має один із найнижчих рівнів грамотності у світі – близько 27%.
42. У країні лише кілька університетів, найбільший – Університет Джуби.
43. Через війни багато вчених і лікарів емігрували.
44. Медицина слабо розвинена: на 65 000 осіб припадає лише один лікар.
45. У Південному Судані високий рівень дитячої смертності – близько 90 на 1000 народжень.
46. Сонячна енергія могла стати важливим ресурсом, але інфраструктура майже відсутня.
47. У Джубі є кілька інтернет-кафе, але зв'язок нестабільний.
48. Мобільні телефони поширені, але покриття є лише у містах.
49. У країні немає власного супутника чи космічної програми.
50. Деякі НКО навчають місцевих жителів використання сонячних панелей для заряджання телефонів.

Економіка та ресурси

51. Основу економіки становить нафту (98% доходів бюджету).
52. Південний Судан має треті за величиною запаси нафти в Африці.
53. Через конфлікти нафтопроводи часто виходять із ладу.
54. Сільське господарство могло б годувати всю країну, але розвинене лише на subsistence-рівні.
55. У країні майже немає доріг із твердим покриттям.
56. Головний експортний товар, крім нафти – худобу.
57. Південний Судан імпортує майже всі товари, включаючи їжу.
58. Національна валюта – південносуданський фунт, запроваджений у 2011 році.
59. Інфляція у 2016 році сягала 800%.
60. Багато мешканців досі використовують бартерний обмін.

Сучасне життя

61. Середня тривалість життя – близько 57 років.
62. Близько 40% населення живе за межею бідності.
63. У країні високий рівень безробіття – близько 80%.
64. У Джубі є кілька сучасних готелів для іноземців.
65. У Південному Судані майже нема кінотеатрів.
66. Футбол – найпопулярніший вид спорту.
67. У 2012 році Південний Судан вступив до ФІФА.
68. У країні немає McDonald's, Starbucks чи інших світових мереж.
69. У Джубі є ресторани з ефіопською, китайською та арабською кухнею.
70. Багато мешканців досі носять традиційний одяг.

Релігія та вірування

71. Близько 60% населення – християни (переважно католики та англікани).
72. 33% сповідують традиційні африканські релігії.
73. Менше 5% – мусульмани.
74. У народу дінка є культ бога-творця Ньяліка.
75. У деяких племенах вірять, що духи предків впливають на врожай.
76. У Південному Судані є кілька давніх священних гаїв.
77. Християнство почало масово поширюватися у XX столітті.
78. У Джубі є католицький собор Святої Терези.
79. Деякі племена поєднують християнство з анімізмом.
80. У країні майже немає атеїстів.

Освіта

81. Лише 27% дорослих вміють читати та писати.
82. Серед жінок грамотність ще нижча – близько 16%.
83. Багато шкіл було зруйновано під час воєн.
84. У селах діти часто навчаються під деревами.
85. Університет Джуби було засновано у 1975 році.
86. Багато студентів їдуть навчатися до Уганди чи Кенії.
87. У країні майже немає бібліотек.
88. Підручники часто пишуть англійською, хоча не всі її розуміють.
89. У деяких школах викладають місцевими мовами.
90. Діти часто кидають навчання через злидні.

Медицина та здоров'я

91. У Південному Судані одна із найслабших систем охорони здоров'я у світі.
92. Малярія – основна причина смертності.
93. У країні періодично спалахують епідемії холери.
94. ВДитяча вакцинація проводиться, але не скрізь.
95. У Джубі є кілька лікарень, але у селах медицини майже немає.
96. Багато пологів приймають традиційні повитухи.
97. У країні найвищий рівень ВІЛ-інфекції.
98. Нестача чистої води призводить до хвороб.
99. Деякі НКО навчають місцевих жителів основ гігієни.
100. Середня тривалість життя – одна з найнижчих у світі.

Транспорт та інфраструктура

101. У Південному Судані всього близько 60 км асфальтованих доріг (переважно в Джубі).
102. У сезон дощів багато доріг стають непрохідними.
103. Головний вид транспорту – позашляховики та вантажівки.
104. У країні немає залізниць, але є плани їхнього будівництва.
105. Річковий транспорт відіграє ключову роль - Нілом перевозять вантажі і людей.
106. У Джубі є міжнародний аеропорт, але рейси є нерегулярними.
107. Багато авіакомпаній уникають літати до Південного Судану через нестабільність.
108. У віддалених районах досі використовують в'ючних тварин (ослів, верблюдів).
109. Мотоцикли – популярний спосіб пересування, особливо у сільській місцевості.
110. У країні немає світлофорів (крім кількох у Джубі).

Флора та фауна

111. У Південному Судані мешкає близько 400 видів птахів.
112. Тут водяться рідкісні види, такі як білий коб і суданський гепард.
113. У болотах Судда живе безліч риби, включаючи нільського окуня.
114. Національний парк Бандінгіло - місце міграції найбільших стад антилоп.
115. У лісах Іматонга можна зустріти лісових слонів.
116. У країні майже немає заповідників через війни та браконьєрство.
117. Багато тварин гинуть через неконтрольоване полювання.
118. У Південному Судані зростає баобаб, який вважається священним у деяких племен.
119. У болотах водяться крокодили і бегемоти, що становлять небезпеку для людей.
120. Через вирубку лісів екосистема країни поступово деградує.

Кухня та їжа

121. Основні продукти – сорго, кукурудза, рис, риба та м'ясо.
122. Популярна страва – «кісра» (коржі з сорго).
123. М'ясо часто готують на відкритому вогні або тушкують із овочами.
124. Рибу сушать або коптять для тривалого зберігання.
125. У Джубі можна знайти ресторани з арабською та ефіопською кухнею.
126. Традиційний напій – мед з пальми (ферментований сік).
127. Чай та кава п'ють рідко, частіше – воду та молоко.
128. У містах з'явилися магазини з імпортними продуктами, але дорогі.
129. Під час свят забивають корову та влаштовують бенкет.
130. У народу динка кров тварин вважається делікатесом.

Спорт та розваги

131. Футбол – найпопулярніший вид спорту.
132. Збірна Південного Судану з футболу грає з 2012 року.
133. У країні немає професійних стадіонів.
134. Баскетбол також набирає популярності.
135. У 2016 році південносуданський втікач брав участь в Олімпіаді в Ріо.
136. Традиційні ігри включають боротьбу та метання копій.
137. У Джубі є кілька клубів нічних.
138. Кіно майже немає, але в столиці іноді показують фільми просто неба.
139. Молодь любить слухати музику на телефонах.
140. Популярні африканські ритми та реггі.

Мови та писемність

141. Офіційна мова – англійська, але вона володіє меншістю.
142. Найпоширеніша місцева мова – дінка.
143. У країні розмовляють більш ніж 60 мовами.
144. Арабська мова (джуба-арабська) також широко використовується.
145. Багато мов немає письмової форми.
146. У школах викладають англійською, але діти часто її не розуміють.
147. Деякі мови знаходяться на межі зникнення.
148. У Південному Судані немає своєї літератури, окрім фольклору.
149. Радіостанції ведуть мовлення кількома мовами.
150. Багато слів запозичені з суахілі та арабської.

Традиційні ремесла

151. Племена дінка та нуер славляться своїми плетеними кошиками.
152. З дерева вирізують ритуальні маски та статуетки.
153. Глиняний посуд виготовляють вручну без гончарного кола.
154. Прикраси із бісеру – важлива частина традиційного костюма.
155. Списи та щити використовують не лише для війни, а й у ритуалах.
156. Коров'ячі шкури йдуть на виготовлення ковдр та взуття.
157. Деякі племена роблять музичні інструменти із рогів тварин.
158. Ткацтво розвинене слабко, тканини часто імпортують.
159. Останніми роками ремесла витісняються фабричними товарами.
160. Сувеніри для туристів майже не виробляють через відсутність туризму.

Свята та фестивалі

161. День незалежності (9 липня) – головне свято.
162. Цього дня проводять військові паради та народні танці.
163. Християни відзначають Різдво та Великдень.
164. Племена мають свої свята врожаю.
165. Ритуали ініціації включають танці та випробування для юнаків.
166. Весілля часто триває кілька днів.
167. На похороні можуть забити корову на честь померлого.
168. У Джубі іноді проводять музичні фестивалі.
169. Мусульмани відзначають Курбан-байрам, але не так масштабно, як у Судані.
170. Новий рік святкують скромно, без феєрверків.

Незвичайні закони та звичаї

171. У деяких племенах досі практикують багатоженство.
172. Викуп за наречену (у вигляді худоби) може сягати 50 корів.
173. У народу мундар є звичай розфарбовувати тіло попелом.
174. У племені топосу чоловіки носять глиняні зачіски.
175. У динка вважається ганьбою, якщо чоловік не може стрибнути вище свого зростання.
176. У деяких районах заборонено фотографувати людей без дозволу.
177. Алкоголь офіційно не заборонено, але його продаж обмежений.
178. Водіння у нетверезому вигляді майже не карається.
179. Корупція – одна із головних проблем країни.
180. Традиційні суди часто-густо замінюють державні.

Сучасні проблеми

181. Південний Судан – одна з найбідніших країн світу.
182. Близько 7 млн ​​людей потребують гуманітарної допомоги.
183. Дитячі шлюби – поширене явище.
184. Жінки мають мало прав у традиційному суспільстві.
185. У країні тисячі дітей-солдатів.
186. Міни і снаряди, що не розірвалися, досі вбивають людей.
187. ООН та Червоний Хрест надають допомогу, але її не вистачає.
188. Кліматичні зміни посилюють посухи та повені.
189. Багато біженців із Судану живуть у таборах.
190. Епідемії (наприклад, COVID-19) майже не контролюються.

Майбутнє Південного Судану

191. У країні є величезний потенціал для сільського господарства.
192. Якщо видобуток нафти налагодиться, економіка може зрости.
193. Китай інвестує у інфраструктуру.
194. Молодь все більше прагне освіти.
195. Є надія, що мирні угоди зупинять війну.
196. Розвиток туризму можливий, але тільки після стабілізації.
197. Сонячна енергія могла вирішити проблему електрики.
198. Відновлення країни триватиме десятиліття.
199. Південний Судан міг би стати «хлібним кошиком» Африки.
200. Головне багатство країни – її люди, попри що зберігають надію.