Ель-Хіджаз, або Хіджаз, – історичний і культурний регіон на заході Саудівської Аравії, що простягся вздовж узбережжя Червоного моря. Цей регіон, що включає священні міста Мекку та Медину, є духовним серцем ісламського світу та місцем, де зародився іслам у VII столітті. Хіджаз історично служив перехрестям торгових шляхів, культурним та релігійним центром, а також воротами для мільйонів паломників, які здійснюють хадж та помру. Сьогодні Хіджаз відіграє ключову роль у туристичному та культурному житті Саудівської Аравії, підтримуючи амбітні цілі програми Vision 2030. У цій статті ми розглянемо географію, історію, культурну спадщину, пам’ятки та сучасне значення регіону Ель-Хіджаз.
Географічне розташування
Розташування та природні особливості
Ель-Хіджаз займає західну частину Саудівської Аравії, тягнучись уздовж узбережжя Червоного моря від кордону з Йорданією на півночі до регіону Асір на півдні. Регіон включає провінції Мекка, Медіна та частину провінції Табук. Його площа становить близько 400 000 км², а ландшафт варіюється від пустельних рівнин до гірського хребта Хіджаз (частина Саратських гір), що досягає висоти 2500 метрів. Основні міста регіону – Мекка, Медіна, Джидда, Таїф та Янбу – є важливими економічними та культурними центрами.
Клімат Хіджазу переважно пустельний, із спекотним літом (до 45 °C) та м’якою зимою (15–25 °C). Прибережні райони, такі як Джідда та Янбу, відрізняються високою вологістю, тоді як гірські райони, наприклад Таїф, пропонують прохолодніший клімат, що робить їх популярними літніми курортами. Червоне море, що омиває узбережжя Хіджаза, славиться кораловими рифами та багатою морською екосистемою, що приваблює дайверів та туристів.
Оази, такі як Аль-Ула та Хаїль, відіграють важливу роль у сільському господарстві регіону, підтримуючи вирощування фінікових пальм, цитрусових та зернових культур. Підземні джерела та системи іригації, успадковані від давніх цивілізацій, забезпечують родючість в умовах пустелі.
Історичний контекст
Доісламський період
Хіджаз має багату історію, що сягає корінням у доісторичні часи. Археологічні знахідки в Аль-Улі, включаючи наскельні написи в Джабаль-Ікма, свідчать про присутність людини у регіоні ще у неоліті. У доісламську епоху Хіджаз був частиною торгових шляхів, що пов’язували південь Аравії з Месопотамією та Середземномор’ям. Шлях пахощів, що проходив через регіон, забезпечував торгівлю ладаном, миррою та спеціями, що сприяло процвітанню таких центрів, як Мекка та Мадаїн-Саліх.
У цей період Хіджаз був домом для різних племен, у тому числі курайшитів, які контролювали Мекку. Кааба, розташована в центрі Мекки, вже тоді була священним місцем для язичницьких племен, які вшановували її як святилище, пов’язане з Чорним каменем.
Народження ісламу
Хіджаз став колискою ісламу у VII столітті. У 570 році в Меці народився пророк Мухаммед, а в 610 році він отримав перше одкровення в печері Хіра на горі Джабаль аль-Нур. У 622 році Мухаммед здійснив хіджру (переселення) в Медіну, де заснував першу мусульманську громаду і збудував мечеть Ан-Набаві. Ці події зробили Мекку та Медіну духовними центрами ісламу, а Хіджаз – ключовим регіоном для мусульманського світу.
Після смерті Мухаммеда у 632 році Хіджаз став частиною Рашидунського халіфату, а потім Омейядського та Аббасидського халіфатів. Мекка та Медіна зберігали свій статус священних міст, залучаючи паломників з усього світу. Хіджаз також став центром ісламської науки та культури, де розвивалися каліграфія, архітектура та релігійні дослідження.
Османський період та Саудідська епоха
У XVI столітті Хіджаз увійшов до складу імперії Османа, яка керувала регіоном до початку XX століття. Османи збудували Хіджазьку залізницю (1900-1908), що з’єднала Дамаск з Медіною, щоб полегшити паломництво. Залізниця, що частково збереглася в Аль-Улі, стала важливим інженерним досягненням, хоча була зруйнована під час Першої світової війни арабським повстанням під керівництвом шерифа Хусейна.
У 1925 Хіджаз був приєднаний до королівства Неджд і Хіджаз під владою Абдул-Азіза ібн Сауда, що започаткувало сучасну Саудівську Аравію. З цього часу регіон став частиною єдиної держави, а його священні міста набули статусу, який захищає титул короля – «Хранитель двох святинь».
Культурна спадщина
Релігійне значення
Хіджаз – духовний центр ісламу завдяки присутності мечеті Аль-Харам у Меці та мечеті Ан-Набаві в Медині. могилу пророка Мухаммеда під Зеленим куполом і служить місцем молитви та усамітнення.
Ці мечеті як релігійні центри, а й символи єдності мусульманського світу. Ритуали хаджу, включаючи таваф (обхід Кааби) та біг між пагорбами Сафа та Марва, пов’язані з історією пророка Ібрахіма та його родини, що надає Хіджазу глибокого духовного значення.
Архітектура та мистецтво
Архітектура Хіджаза відбиває його багату історію. У Мецці та Медині мечеті прикрашені каліграфічними написами, мозаїками та орнаментами, характерними для ісламського мистецтва. У Джидді, портовому місті Хіджаза, зберігся історичний район Аль-Балад, включений до списку ЮНЕСКО у 2014 році. Будинки Аль-Балада, побудовані з коралового каменю з дерев’яними балконами (рошанами), демонструють унікальний стиль, що поєднує арабські, османські та африканські впливи.
В Аль-Улі археологічний комплекс Мадаїн-Саліх (Хегра) представляє набатейську архітектуру, з гробницями, такими як Каср Аль-Фарід, висіченими в піщанику. Ці пам’ятники, датовані I століттям н.е., ілюструють культурний обмін між набатеями та Середземномор’ям.
Культурна різноманітність
Хіджаз, як торговельний перехрестя, ввібрав елементи різних культур. Джидда, будучи портом, була будинком для вихідців з Африки, Індії та Персії, що позначилося на її кухні, музиці та архітектурі. Традиційні страви Хіджазу, такі як хумус, фалафель, гузі (смажене ягня з рисом) та махалабія (молочний пудинг), поєднують арабські та міжнародні смаки. Музика регіону, включаючи жанр хіджазі, використовує інструменти, такі як уд і дарбука, і часто супроводжує релігійні та святкові події.
Визначні місця Хіджаза
Мекка
Мекка – духовна столиця Хіджаза, де знаходиться мечеть Аль-Харам з Каабою, Чорним каменем, криницею Замзам та Макам Ібрахіма. Прочани також відвідують печеру Хіра та гору Арафат, пов’язану з ритуалом стояння під час хаджу. Виставка «Дві священні мечеті» в районі Умм аль-Джуд розповідає про історію та архітектуру мечетей Аль-Харам та Ан-Набаві, пропонуючи рідкісні артефакти, такі як фрагменти Кісви (покривала Кааби).
Медіна
Медіна, друге священне місто, відома мечеттю Ан-Набаві, де знаходиться могила пророка Мухаммеда. Мечеть Аль-Куба, перша мечеть в історії ісламу, і мечеть Аль-Кіблатайн, де було змінено кібла (напрямок молитви) на Мекку, також залучають паломників. Історичні місця, такі як цвинтар Баки, доповнюють релігійний досвід.
Джидда
Джідда, «економічна столиця» Хіджаза, славиться історичним районом Аль-Балад, фонтаном короля Фахда (найвищим у світі, до 312 метрів) та набережною Корніш. Музей Абдель Рауфа Хасана Халіла та Музей муніципалітету пропонують експозиції, присвячені історії та культурі регіону.
Аль-Ула
Аль-Ула – археологічний центр Хіджаза, де знаходиться Мадаїн-Саліх із набатейськими гробницями, включаючи Каср Аль-Фарід. Оазис також відомий наскальними написами Джабаль-Ікма та сучасним концертним залом Maraya, що робить його популярним туристичним напрямком.
Таїф
Таїф, розташований у горах, відомий як сад Хіджаза завдяки м’якому клімату і рожевим садам. Палац Шубра та Національний парк Аль-Раддаф приваблюють туристів, а місцеві ринки пропонують мед, фрукти та вироби ремісників.
Хіджаз у сучасному світі
Туризм та Vision 2030
Хіджаз відіграє центральну роль у туристичній стратегії Саудівської Аравії в рамках Vision 2030. Мекка та Медіна щорічно приймають близько 19 мільйонів паломників (дані 2019 року), а Джідда та Аль-Ула приваблюють культурних туристів. Введення туристичних віз у 2019 році спростило доступ для іноземців, хоча Мекка та Медіна залишаються закритими для немусульман. Аль-Ула, з її археологічними скарбами та фестивалем «Зима на Танторе», позиціонується як глобальний напрямок, який можна порівняти з Петрою.
Економічне значення
Економіка Хіджаза спирається на релігійний туризм, торгівлю та сільське господарство. Джідда, з міжнародним аеропортом короля Абдул-Азіза (27 мільйонів пасажирів на рік), є економічним центром, підтримуючи портову діяльність та міжнародні компанії. Аль-Ула отримує інвестиції в туристичну інфраструктуру, включаючи курорти та музеї, що створює робочі місця.
Екологічні та культурні ініціативи
Саудівська Аравія інвестує у збереження природної та культурної спадщини Хіджазу. Проекти із озеленення, такі як посадка дерев в Аль-Улі, та захист коралових рифів Червоного моря сприяють екологічній стійкості. Реставрація об’єктів ЮНЕСКО, включаючи Аль-Балад та Мадаїн-Саліх, забезпечує збереження історичних пам’яток.
Цікаві факти
-
Священні міста Мекка і Медіна – єдині міста, закриті для немусульман, що підкреслює їхній унікальний статус.
-
Шлях пахощів : Хіджаз був ключовою ланкою стародавнього торговельного шляху, який пов’язував Аравію з Європою та Азією.
-
ЮНЕСКО : Регіон включає два об’єкти Світової спадщини – Мадаїн-Саліх (2008) та Аль-Балад (2014).
-
Хіджазька залізниця Побудована османами, вона полегшувала паломництво до руйнування в 1918 році.
-
Культурне розмаїття : Джідда поєднує арабські, африканські та азіатські традиції завдяки своєму портовому статусу.
Висновок
Ель-Хіджаз – це не лише духовний центр ісламу, а й регіон із багатою історією, культурою та природною різноманітністю. Мекка та Медіна, як священні міста, приваблюють мільйони паломників, тоді як Джідда та Аль-Ула розкривають торгову та археологічну спадщину. У рамках Vision 2030 Хіджаз стає ключовим туристичним напрямом, пропонуючи поєднання релігійного досвіду, історичних пам’яток та сучасних розваг. Від набатейських гробниць Каср Аль-Фаріда до коралових рифів Червоного моря, Хіджаз залишається перлиною Саудівської Аравії, що поєднує минуле з майбутнім.
