Франце Прешерн – ім’я, яке у Словенії звучить як символ національної ідентичності, культурного відродження та поетичної майстерності. Цей видатний поет XIX століття, представник романтизму, заклав основи сучасної словенської літератури і довів, що словенська мова здатна змагатися з іншими європейськими мовами у витонченості та виразності. Його життя та творчість нерозривно пов’язані з кількома ключовими місцями Словенії: селом Врба, де він народився, Любляною, де він творив, та Кранем, де провів останні роки життя. Два будинки, пов’язані з його ім’ям — у Врбі та Крані — перетворені на музеї, які дбайливо зберігають пам’ять про поета. Ця стаття присвячена будинкам-музеям Франці Прешерна, їх історії, значенню та ролі у збереженні культурної спадщини Словенії.
Будинок-музей Франці Прешерна у Врбі
Історичний контекст
Село Врба, розташоване в муніципалітеті Жировниця в регіоні Верхня Крайна, – це місце, де 3 грудня 1800 народився Франце Прешерн. Врба – мальовниче селище, оточене пагорбами та альпійськими луками, типове для сільської Словенії XIX століття. Будинок, де народився поет, є традиційною верхньокрайнською фермерською спорудою XVI століття, виконаною з дерева з кам’яним льохом. Ця будівля, відома як pr’Ribču за традиційною словенською назвою, стала важливим культурним об’єктом завдяки своєму знаменитому мешканцю.
Будинок сильно постраждав від пожежі в 1856, але був відновлений, зберігши автентичні риси архітектури того часу. У 1939 році, багато в чому завдяки зусиллям словенського письменника Франа Салешки Фінжгара, будинок було перетворено на музей, присвячений життю та творчості Прешерна. Відкриття музею відбулося 21 травня 1939 року, і з того часу він став місцем паломництва для тих, хто цікавиться словенською літературою та історією.
Архітектура та інтер’єр
Будинок-музей у Врбі – це типовий приклад сільської архітектури Верхньої Крайни. Побудований XVI столітті, він відбиває скромний, але функціональний стиль селянських будинків на той час. Дерев’яна конструкція з кам’яним льохом забезпечувала тепло та довговічність, що було важливо за умов суворого альпійського клімату. Після пожежі 1856 року будинок було відновлено із збереженням оригінальних елементів, таких як дерев’яні балки та просте планування.
Інтер’єр музею оформлений так, щоб відтворити атмосферу ХІХ століття. Відвідувачі можуть побачити меблі того часу, включаючи лавки у передпокої та головній кімнаті, дерев’яну скриню 1837 року та колиску, в якій, як вважається, лежав маленький Франце. Ці предмети, хоч і не належали родині Прешерна, ретельно підібрані, щоб відобразити побут селянської сім’ї початку XIX століття. У 1985 році експозиція музею була доповнена колекцією книг, що включає переклади віршів Прешерна на різні мови, видання його творів та літературу про його життя та творчість.
Значення музею
Будинок-музей у Врбі — це не лише місце народження поета, а й символ зв’язку з рідною землею. Прешерн, що народився в сім’ї заможних селян, з дитинства ввібрав любов до словенської культури та мови, що пізніше знайшло відображення у його поезії. Музей розповідає про ранні роки життя поета, його освіту та перші кроки в літературі. Експозиція підкреслює, як сільське середовище Врби вплинула формування світогляду Прешерна, його патріотизм і прагнення відродження словенської культури.
Врба також пов’язана з іншим видатним словенцем — Антоном Вовком, богословом та архієпископом, який народився в тому ж будинку 1900 року. Це робить будинок-музей унікальним місцем, де переплітаються історії двох значних постатей словенської історії.
Культурна спадщина
Будинок-музей у Врбі, разом із прилеглою церквою Святого Марка та липами в центрі села, був оголошений пам’яткою культури національного значення у січні 2011 року. Ці об’єкти включені у маршрут культурної спадщини муніципалітету Жировниця, який приваблює туристів та дослідників. Музей не тільки зберігає пам’ять про Прешерна, а й служить майданчиком для культурних заходів, таких як читання поезії, виставки та лекції, присвячені словенській літературі.
1940 року режисер Маріо Фоєрстер зняв чорно-білий документальний фільм «Про Врба», присвячений дому та селі. Хоча виробництво завершилося у 1941 році, фільм був показаний публіці лише у 1945 році через складну політичну ситуацію під час Другої світової війни. Цей фільм став важливим свідченням того, як уже в середині ХХ століття будинок Прешерна сприймався як символ національної гордості.
Будинок-музей Франці Прешерна у Крані
Історія будинку
Другий будинок-музей, пов’язаний із Франці Прешерном, знаходиться в місті Крань, де поет провів останні два з половиною роки свого життя, з осені 1846 року до смерті 8 лютого 1849 року. Цей будинок, збудований у XVII столітті у стилі пізньої готики, розташований в історичній частині міста. Будівля постраждала від пожежі в 1811 році, але була відновлена, і в 1846 Прешерн оселився в квартирі на першому поверсі, що належала пивовару Францу Майєру.
У Крані Прешерн жив разом зі своєю сестрою Като, яка вела його господарство, і позашлюбним сином Андрія Смолета, Андрієм Рудольфом, який працював писарем поета. смерті поета, і було відреставровано у 2000–2001 роках, щоб оновити експозицію та краще відобразити життя Прешерна.
Експозиція музею
Музей у Крані фокусується на пізньому періоді життя Прешерна, його професійної діяльності та творчості. Експозиція охоплює ключові етапи біографії поета: дитинство у Врбі, навчання у Відні, життя у Любляні та, нарешті, роки у Крані. Відвідувачі можуть побачити документи, пов’язані з адвокатською практикою Прешерна, його особисті речі та рукописи. Особливу увагу приділено його поетичній спадщині, включаючи знамениту поему «Здравлиця», сьома строфа якої стала гімном Словенії.
Інтер’єр будинку відтворює атмосферу середини ХІХ століття, з автентичною меблями та предметами побуту. Експозиція включає інтерактивні елементи, такі як аудіозаписи віршів Прешерна та візуальні матеріали, що ілюструють його життя. Музей також розповідає про культурне життя Кранья того часу та роль міста у формуванні словенського національного самосвідомості.
Значення для Кранья
Крань, як один із культурних центрів Словенії, пишається своєю пов’язаною з Прешерною спадщиною. Будинок-музей став важливою пам’яткою міста, залучаючи туристів та місцевих мешканців. Крім того, у Крані знаходиться Павшлар’єв будинок, де розміщена галерея лауреатів премії імені Франці Прешерна – престижної нагороди за досягнення в галузі культури. Неподалік розташований Театр імені Прешерна, де щорічно відбувається фестиваль «Тиждень словенської драми», присвячений драматургії Словенії.
Франце Прешерн: життя та творчість
Ранні роки та освіта
Франце Прешерн народився в сім’ї заможних селян, що дало можливість отримати хорошу освіту. Всупереч бажанню матері, яка мріяла бачити сина священиком, він вибрав шлях юриста, вивчаючи філософію та право у Відні. Його дитинство пройшло в період французької окупації словенських земель, коли місцева мова отримала більше можливостей для використання в освіті. Вчителем Прешерна був поет Валентин Водник, котрий, можливо, надихнув його на літературну творчість.
Літературна спадщина
Прешерн вважається фундатором сучасної словенської літератури. Його поезія, написана в дусі романтизму, поєднувала теми любові до батьківщини, людських страждань та особистої драми, особливо нерозділеної любові до Юлії Пріміц. Його твори, такі як «Здравлиця», «Хрещення при Савиці» та вінок сонетів, присвячений Юлії, стали вершинами словенської поезії. Прешерн першим увів у словенську літературу складні поетичні форми, такі як вінок сонетів, і довів, що словенська мова може бути інструментом високої поезії.
Його вірші перекладені безліччю мов, включаючи англійську, французьку, російську, білоруську та інші. У 1847 році Прешерн опублікував єдину прижиттєву збірку «Вірші» (Poezije), яка, незважаючи на цензурні обмеження, отримала визнання серед словенської інтелігенції.
Національне значення
Прешерн відіграв ключову роль формуванні словенської національної ідентичності. Разом з другом Матією Чопом він брав участь у поетичному альманаху «Крайнська бджілка», який став платформою для розвитку словенської літератури. Його поема «Здравлиця», написана 1844 року й опублікована 1848 року, стала гімном Словенії 1989 року. Портрет Прешерна прикрашає монету номіналом 2 євро, а раніше його зображення було на банкноті 1000 толарів.
День Прешерну та культурна спадщина
8 лютого, день смерті Прешерна, відзначається у Словенії як державне свято – День словенської культури, або День Прешерну. Встановлений 1945 року, він став символом національної самосвідомості. Цього дня музеї, включаючи будинки-музеї у Врбі та Крані, відкриті безкоштовно, а по всій країні відбуваються концерти, виставки та читання поезії. Напередодні, 7 лютого, вручається Премія імені Франці Прешерна за досягнення у галузі культури.
Площа та пам’ятник Прешерну у Любляні
Хоча будинок-музей у Любляні відсутній, ім’я Прешерна нерозривно пов’язане зі столицею Словенії. Центральна площа Любляни, названа на його честь у 1905 році, прикрашена пам’ятником поетові, створеним скульптором Іваном Зайцем та архітектором Максом Фабіані. Пам’ятник, відкритий 10 вересня 1905 року, зображує Прешерна з книгою, що символізує його поезію, та музою з лавровою гілкою над ним. Напівоголена муза викликала протести з боку церкви, але пам’ятник став одним із найвідоміших символів Словенії.
Висновок
Будинки-музеї Франці Прешерна у Врбі та Крані — це не просто будівлі, а сховища пам’яті про великого поета, творчість якого сформувала сучасну словенську культуру. Врба розповідає про його коріння та натхнення, а Крань — про останні роки життя та боротьбу. Ці місця, разом із пам’ятником у Любляні та святом на честь поета, наголошують на незмінному значенні Прешерну для Словенії. Відвідування цих музеїв — це подорож до серця словенської душі, де поезія, історія та національна гордість переплітаються в єдине ціле.
